Урбанізація

У містах проживає понад 68% населення. Щорічний приріст міського населення складає 0,4% від загальної кількості населення. Найбільш урбанізованою в Італії є Паданська низовина, великі агломерації — Римська, Міланська, Туринська, Неапольська, окремі райони Ломбардії, Лігурії, в яких густота населення становить від 500 до 1000 чол. на 1 км2.

Країна характеризується високою густотою населення (190 осіб на 1 км2). У середині країни є істотні регіональні відмінності у розміщенні населення. Значно густіше заселені північні розвинутіші райони Італії (200—1000 осіб на 1 км2). Водночас на півдні Італії та на островах густота населення коливається від 40 до 70 осіб на 1 км2. Це зумовлено постійними внутрішньодержавними міграціями населення, особливо у напрямі Південь—Північ. Причиною цього є значні відмінності у рівні життя та можливостях отримати роботу. Середній показник розміру ВНП на одну особу на півдні країни складає близько 60 % цього показника на півночі.

Питома вага міського населення оцінюється приблизно у 70 %. Найвищим рівень урбанізації в Італії є в межах Поданської. низовини. Найбільшими містами-мільйонерами є Рим, Мілан, Неаполь і Турин. На півдні країни переважає сільське населення. Там є досить великі за людністю села, які інколи називають сільськими містами. На півночі Італії, де переважає фермерська форма ведення сільського господарства, розвивається хутірська форма розселення населення. У горах переважають невеликі за людністю села

 На півдні Італії та островах переважає сільське населення. Найбільшими агломераціями Італії є МІлан - 8,05 млн.осіб, Неаполь-Салерно - 4,9 млн.осіб, Рим - 4,3 млн.осіб, Венеція-Падова-Верона 3,3 млн.осіб, Барі-Таренто-Лецце - 2,6 млн.осіб, Ріміні - Пезаро - Анкона - 2,4 млн.осіб, Турін - 1.9 млн.осіб, Болонья-Піанченца - 1,9 мл.осіб, Флоренція-Піза-Сієна -  1,7 млн.осіб, Месіна-Катанія-Сіракуза - 1,7 млн.осіб.

Діаграма "Найбільші міста Італії"